Аqua Tofana: отрута, яка стала зброєю жінок-вбивць у XVII столітті

В XVII столітті в Італії, в умовах соціальної нерівності та обмежених прав для жінок, існувала не одна трагічна історія про тих, хто шукав спосіб позбутися від нещасливих шлюбів. Одним із найвідоміших і найжахливіших способів став отрута, яку винайшла Теофанія д'Адамо, жінка з Палермо. Вона створила безбарвну і без запаху рідину, що стала відома під назвою Aqua Tofana. Ця отрута складалася з арсену, свинцю та, ймовірно, беладонни. Рідина була настільки ефективною і непомітною, що жертва поступово вмирала, при цьому смерть виглядала як природне захворювання, таке як простуда або отруєння.

Аqua Tofana була безцінною для жінок, що опинилися в нещасливих шлюбах, де вони не мали права на розлучення або будь-яке правове втручання. Теофанія д'Адамо, розуміючи всю безвихідність їхнього становища, почала виготовляти і продавати отруту. Однак у 1633 році вона була схоплена і страчена, але її справа продовжила жити.

«Смерть приходить до бенкетного столу» Джованні Мартінеллі, близько 1635 року.
«Смерть приходить до бенкетного столу» Джованні Мартінеллі, близько 1635 року.

Однією з послідовниць Теофанії була Джулія Тофана, яка втекла до Риму і продовжила виготовлення отрути. Вона змішувала її з косметичними засобами і продавала під виглядом "Манни святого Миколая" — популярного в той час лікувального бальзаму. Це дозволяло жінкам приховувати отруту і користуватися нею без підозри з боку їхніх чоловіків.

Скляна пляшка, що містить Manna di San Nicola. Аква Тофана продавалася в таких пляшках.
Скляна пляшка, що містить Manna di San Nicola. Аква Тофана продавалася в таких пляшках.

Проте Aqua Tofana діяла повільно, з кожною дозою призводячи до все більш сильних болей і нездужання, що в кінцевому підсумку призводило до смерті жертви. За різними підрахунками, протягом кількох десятиліть було отруєно понад 600 чоловіків.

Справа розкрилася в 1659 році, коли на суді в Римі був викритий цілий "картель отруйниць", і всі, хто займався виготовленням і продажем Aqua Tofana, були арештовані. Джулія Тофана, однак, померла ще в 1651 році, ймовірно, природною смертю, і уникла покарання.

Історія Aqua Tofana є трагічним прикладом того, як жорстокі соціальні умови та обмеження прав жінок у XVII столітті змушували деяких людей шукати крайні способи вирішення своїх проблем. Попри те, що отрута стала своєрідним інструментом помсти для тих, хто опинився в нещасливих шлюбах, використання її призвело до численних смертей і порушення основних моральних норм. Ця історія підкреслює, наскільки важливим є боротьба за права людини, але також нагадує, що насильство не може бути виправдане, незалежно від обставин. Є більш сучасна історія про жінок-вбиць - Ангелоробки з Надьрева, що отруїли майже всіх чоловіків у селі

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *